Швидкий тест «MEDRYNOK» 10 в 1 (DOA) для виявлення наркотиків у сечі

ПРИЗНАЧЕННЯ

Інструкція для тестування будь-якої комбінації наведених нижче наркотиків: Амфетамін, Барбітурати, Бензодіазепіни, Кокаїн, Екстазі, Марихуана, Метадон, Метамфетамін, Морфін, Фенциклідин.

Швидкий, одноступеневий скринінговий тест для одночасного якісного виявлення амфетаміну, барбітуратів, бензодіазепінів, кокаїну, екстазі, марихуани, метадону, метамфетаміну, морфіну, фенциклідину в сечі людини.

Тільки для використання медичними працівниками для діагностики in vitro. 

Швидкий тест для виявлення наркотиків у сечі - це імунохроматографічний аналіз для якісного визначення окремих наркотичних речовин та їх метаболітів у сечі людини.

Тест надає лише попередній результат аналізу. Для отримання підтвердження результату необхідно використовувати альтернативний більш специфічний хімічний метод. Оптимальним методом для підтвердження результатів є газова хроматографія/мас-спектрометрія (GC/MS). Будь-які результати тестів на наркотичні речовини підлягають клінічному розгляду і професійній оцінці, особливо у випадку позитивних попередніх результатів.

ОПИС

Амфетамін (AMP) – препарат Переліку II контрольованих речовин, доступний за рецептом (Dexedrine®), також доступний на незаконному ринку. Амфетаміни є представниками класу потужних симпатоміметичних агентів з терапевтичним застосуванням. Вони хімічно пов'язані з природними катехоламінами людського тіла: адреналіном та норадреналіном. Високі дози призводять до посилення стимуляції центральної нервової системи (ЦНС) і викликають ейфорію, настороженість, зниження апетиту та відчуття підвищеної енергії та сили. Серцево-судинні реакції на амфетаміни включають підвищений артеріальний тиск і серцеву аритмію. Більш гострі реакції: тривога, параноя галюцинації та психотична поведінка. Вплив амфетаміну, як правило, триває 2-4 години після застосування, і препарат має період напіврозпаду в організмі 4-24 години. Близько 30% амфетамінів виділяються з сечею в незмінному вигляді, решта як гідроксильовані та дезаміновані похідні.

Барбітурати (BAR) – депресанти центральної нервової системи. Вони використовуються терапевтично, як заспокійливі, снодійні та протисудомні; майже завжди приймаються перорально, у вигляді капсул або таблеток. Симптоми схожі з інтоксикацію алкоголем. Систематичне застосування барбітуратів призводить до звикання та фізичної залежності. Барбітурати короткої дії, що приймаються в дозуванні 400 мг/добу протягом 2-3 місяців, можуть призвести до клінічно значущого ступеню фізичної залежності. Симптоми при відміні барбітуратів, які виникають під час періодів стримування прийому ліків, можуть бути досить серйозними, та можуть спричинити смерть. Лише невелика кількість (менше 5%) барбітуратів виділяється без змін в сечі. Орієнтовні терміни виявлення барбітуратів: Барбітурати короткої дії (наприклад, секобарбітал) 100 мг орально - прийом всередину 4,5 днів Барбітурати тривалої дії (наприклад, фенобарбітал) 400 мг орально - прийом всередину 7 днів.

Бензодіазепіни (БЗО) - це препарати, які часто призначаються для симптоматичного лікування тривоги та розладів сну. Вони впливають на специфічні рецептори головного мозку, включаючи гаммааміномасляну кислоту (ГАМК). Оскільки вони безпечніші та ефективніші, бензодіазепіни заміщають барбітурати при лікуванні як тривоги, так і безсоння. Бензодіазепіни також використовуються як седативні засоби перед деякими хірургічними та медичними процедурами, а також для лікування нападів судом та синдрому відміни алкоголю. Ризик фізичної залежності збільшується, якщо бензодіазепіни приймаються регулярно (наприклад, щодня) протягом більше декількох місяців, в дозах вище за звичайні. При раптовій відміні даних препаратів можуть виникнути такі симптоми, як порушення сну, розлади шлунковокишкового тракту, погане самопочуття, втрата апетиту, пітливість, тремтіння, слабкість, тривога та зміни сприйняття. Тільки слідові кількості (менше 1%) більшості бензодіазепінів виводяться в незмінному вигляді з сечею; більшу частину концентрації в сечі становить кон'югований препарат. Період виявлення бензодіазепінів в сечі становить 3-7 днів.

Кокаїн (COC) -  є потужним стимулятором центральної нервової системи та місцевим анестетиком. Спочатку його застосування призводить до екстремальної енергії та неспокійності, при цьому поступово виникає тремор, надчутливість та спазми. У великих кількостях кокаїн спричиняє лихоманку, безвідповідальність, ускладнене дихання та несвідомість. Кокаїн часто самостійно вводиться шляхом вдихання носом, внутрішньовенної ін'єкції та куріння на вільній основі. Він виділяється з сечею за короткий час, головним чином, як бензоїлекгонін. Бензоїлекгоніносновний метаболіт кокаїну, має більш довгий біологічний період напіввиведення (5-8 годин), ніж кокаїн (0,5-1,5 години), і, як правило, може бути виявленим протягом 24-48 годин після введення кокаїну.

Метилендіоксиметамфетамін (МДМА) - (екстазі) - це розроблений препарат, спочатку синтезований в 1914 році німецькою фармацевтичною компанією для лікування ожиріння. Ті, хто приймає препарат, часто повідомляють про несприятливі наслідки, такі як підвищена м'язова напруга та потовиділення. МДМА не є явним стимулятором, хоча, як і препарати з амфетаміном, має здатність підвищувати артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень. MДMA дійсно є причиною певних перцептуальних змін у вигляді підвищеної чутливості до світла, складності фокусування та нечіткого зору у тих, хто його застосовує. Його механізм дії, як вважають, відбувається через вивільнення нейротрансміттера серотоніну. МДМА може також вивільнити допамін, хоча загальна думка полягає в тому, що це вторинний ефект препарату (Nichols та Oberlender, 1990). Найбільш поширений ефект МДМА, що виникає практично у всіх людей, які приймали терапевтичну дозу препарату, полягав у виникненні стискання щелеп.

Марихуана (THC) - THC (Δ9-тетрагідроканабінол) є основним активним компонентом канабісу (марихуани). При курінні або пероральному введенні THC продукує ейфорійні ефекти. У користувачів порушується короткочасна пам'ять і сповільнюється здатність до навчання. Вони можуть, також, мати несталі епізоди плутанини і тривоги. Довготривале застосування може призвести до порушення поведінки. Піковий ефект марихуани під час куріння відбувається через 20-30 хвилин, а тривалість дії - 90-120 хвилин після однієї цмгарки. Підвищена концентрація метаболітів у сечі виявляється протягом декількох годин після виявлення та залишається на протязі 3-10 днів після куріння. Основний метаболіт, що виділяється з сечею, - 11-нор-Δ9-тетрагідроканабінол-9- карбонова кислота (THC-COOH).

Метадон (MTD) - є наркотичним анальгетиком, призначеним для лікування середнього та сильного болю та для лікування опіатної залежності (героїн, вікодин, перкоцет, морфін). Фармакологія орального метадону сильно відрізняється від внутрішньовенного метадону. Оральні метадони частково зберігаються в печінці для подальшого використання. Дія внутрішньовенного метадону потужніша за героїн. У більшості випадків вам слід звернутися до клініки, яка має дозвіл на використання метадону для лікування. Метадон дає ефект довготривалого полегшення болю, що триває від дванадцяти до сорока восьми годин. В ідеалі, метадон звільняє клієнта від тиску на отримання незаконного героїну, від небезпеки ін'єкції та від емоційної хвилі, яку виробляє більшість опіатів. Якщо приймати його протягом тривалого періоду часу і у великих дозах, це може привести до дуже тривалого періоду відміни. Зняття з метадону є більш тривалим і тривожним, ніж ті, які викликані припиненням вживання героїну, однак заміщення та поетапне видалення метадону є прийнятним методом детоксикації для пацієнтів і терапевтів.

Метамфетамін (MET) - стимулятор, що викликає залежність і який сильно активує певні системи в головному мозку. Метамфетамін тісно пов'язаний хімічно з амфетаміном, але вплив метамфетаміну на центральну нервову систему потужніший. Метамфетамін виробляється в незаконних лабораторіях і має великий потенціал для зловживань та залежності. Препарат застосовується шляхом перорального, ін'єкційного або інгаляційного введення. Передозування призводить до посиленої стимуляції центральної нервової системи та викликає ейфорію, настороженість, зниження апетиту та відчуття підвищеної енергії та сили. Серцево-судинні реакції на метамфетамін включають підвищений артеріальний тиск і серцеві аритмії. Більші дози викликають тривогу, параною, галюцинації, психотичну поведінку і, зрештою, депресію та виснаження. Вплив метамфетаміну в основному триває 2-4 години, і препарат має період напіввиведення з організму 9-24 години. Метамфетамін виводиться з сечею головним чином як амфетамін, а також як окислені та дезаміновані похідні. Проте 10-20% метамфетаміну виділяється без змін. Таким чином, наявність похідної сполуки в сечі свідчить про використання метамфетаміну. Метамфетамін зазвичай виявляється в сечі протягом 3-5 днів, залежно від рівня рН сечі.

МОРФІН (MOP) - Опіат - це будь-який наркотик, який отримують з опійного маку, включаючи природні продукти, морфін і кодеїн, а також напівсинтетичні наркотики, такі як героїн. Термін "опіоїд" є більш загальним і стосується будь-якого наркотику, який діє на опіоїдні рецептори. Опіоїдні анальгетики складають велику групу речовин, які контролюють біль, пригнічуючи центральну нервову систему. Великі дози морфіну можуть викликати підвищений рівень толерантності, фізіологічну залежність у споживачів і призвести до зловживання психоактивними речовинами. Морфін виводиться з організму неметаболізованим, а також є основним продуктом метаболізму кодеїну та героїну. Морфін можна виявити в сечі протягом декількох днів після прийому дози опіатів.

Фенциклідин (PCP) - також відомий як PCP або Ангельський пил, - це галюциноген, який в 1950-х роках почав продаватися як хірургічний анестетик. Він був вилучений з ринку, тому що пацієнти, що вживали його, марили та мали галюцинації. PCP використовується у вигляді порошку, капсули та таблетки. Порошок або вдихають через ніс, або курять після змішування його з марихуаною або рослинною сировиною. PCP найчастіше вводиться шляхом інгаляції, але може використовуватися внутрішньовенно, через ніс та перорально. Після застосування низьких доз людина, що його застосовує мислить і діє швидко, переживаючи перепади настрою від ейфорії до депресії. Самогубна поведінка є одним з руйнівних наслідків PCP. PCP можна знайти в сечі протягом 4-6 годин після вживання і він може залишатись в сечі протягом 7-14 днів залежно від таких факторів, як швидкість обміну речовин, вік, вага, активність і раціон користувача. PCP виводиться з сечею, як незмінений препарат (від 4% до 19%) та у вигляді кон’югованих метаболітів (від 25% до 30%).

ПРИНЦИП

Під час тестування зразок сечі мігрує під дією капілярних сил. Наркотична речовина, якщо присутня у зразку сечі нижче концентрації виявлення, не насичує ділянки зв'язування його специфічного антитіла. Потім антитіло реагує з кон'югатом наркотика-білка, і видима кольорова лінія з'являється в тестовій зоні тест-смужки на конкретну наркотичну речовину. Наявна наркотична речовина, що перевищує концентрацію виявлення, насичує всі ділянки зв'язування антитіла, тому кольорова лінія не утвориться в зоні тестування.

В той час як негативний на наркотики зразок сечі або зразок, що містить концентрацію наркотику нижче порогової, утворює лінію в області тестової лінії. Для процедурного контролю в області контрольної лінії завжди з'являється кольорова лінія, яка вказує на те, що було додано належний об'єм зразка і відбулося просочування мембрани.

МАТЕРІАЛИ,ЯКІ ПОСТАЧАЮТЬСЯ З НАБОРОМ

• 25 герметичних пакетики, кожен з яких містить тестову чашку та 4 вологопоглиначі
• 1 інструкція

НЕОБХІДНІ МАТЕРІАЛИ,АЛЕ НЕ НАДАНІ З НАБОРОМ

• Таймер або годинник

ЗБЕРІГАННЯ ТА СТАБІЛЬНІСТЬ

Зберігати в запакованому вигляді в герметичній упаковці при кімнатній температурі або в холодильнику (2-30°C). Тест-панель стабільна протягом терміну придатності, зазначеного на герметичній упаковці. Тест-панель повинна залишатися в герметичній упаковці до моменту використання. Тримати подалі від прямих сонячних променів, вологи та тепла. НЕ ЗАМОРОЖУВАТИ. Не використовувати після закінчення терміну придатності.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ТА ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ

• Тільки для діагностики in vitro.
• Не використовувати після закінчення терміну придатності.
• Тест-панель повинна залишатися в запечатаному пакеті до моменту використання.
• Всі зразки слід розглядати як потенційно інфекційними.
• Використані тест-панелі слід утилізувати відповідно до місцевих правил.

ЗБІР ЗРАЗКІВ

• Забір сечі: Зразок сечі необхідно зібрати в чистий і сухий контейнер. Можна використовувати сечу, зібрану в будь-який час доби. Зразки сечі з видимим осадом слід центрифугувати, відфільтрувати або дати відстоятися, щоб отримати прозорий зразок для аналізу.

• Зберігання зразків: Зразки сечі можна зберігати при температурі 2-8°C до 48 годин до початку тестування. Для більш тривалого зберігання зразки можна заморозити і зберігати при температурі нижче -20°C. Заморожені зразки слід розморозити і добре перемішати перед тестуванням.

ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ ТЕСТУ

Доведіть тест-смужки, зразок сечі, і/або контрольні зразки до кімнатної температури (15-30ºC) перед тестуванням.

1) Вийміть тестову панель з герметичного пакета.

2) Зніміть ковпачок з панелі. Нанесіть на картку ідентифікаційні дані пацієнта або контрольного зразка.

3) Занурте тест-панель вертикально у зразок сечі на 10-15 секунд. Зразок сечі не повинен торкатися пластикової тест-панелі.

4) Надягніть ковпачок на тест-панель і покладіть її на чисту та суху поверхню.

5)Результати тесту на наркотики необхідно зчитувати через 5 хвилин.

 

НЕ ІНТЕРПРЕТУЙТЕ РЕЗУЛЬТАТ ЧЕРЕЗ 10 ХВИЛИН.